Мовчання замість підтримки, суворі одповіді замість обіймів, складні відносини як норма життя. Одного разу звикнувши до такого, важко уявити, що можна якось інакше ставитися до своїм коханим, до своїх дітей, до своїх батьків... що можна інакше ставитися до самих себе. Тим, кому присвячена ця книга, належить багато що дізнатися і переосмислити, щоб не просто вижити в цьому світі, але насолоджуватися ним. Любов робить нас абсолютно вільними. Люблячи – ми живемо. Не люблячи – ми теж живемо. Якщо ми дорослі недолюблені діти, наше завдання – полюбити себе і зібрати себе заново.