Навіть не прочитавши цього роману, ви напевно чули про Джейн Ейр. Швидше за все, ви дивилися фільм за цим романом. Треба сказати, що екранизацій "Джейн Ейр" дуже багато, одна з них — з Шарлоттою Генсбур у головній ролі (режисер — Франко Дзефіреллі). Джейн Ейр давним-давно переросла свою героїню і стала майже гірильним ім'ям. Багато дівчат, напевно, мріяли б повторити її долю. Так, дитинство в неї було справжнім кошмаром. Та й молодість вийшла важкою. Нехай Джейн не так уже й гарна собою, і життя її зовсім не балує, але зрештою вона набуде свого щастя. Повний загадок, часом трагічних поворотів сюжету, цей роман був і залишається символом віри, надії та любові.

«Любов, подібно до блискучого вогника, заведе тебе в глибоку трясину, звідки немає виходу...»

     Роман Шарлотти Бронте «Джейн Ейр» став одним із перших творів у дусі феміністської літератури. У центрі оповідання — жінка, якародилася проти ганчірки, не побоялася захищати свої погляди й прагнути незалежності.

     В основу роману лягла реальна історія кохання заможного помістика та гувернантки, історія, яка стала справжнім скандалом у рідних краях письменниці. У виробленні є відсилання та до її біографії. Вулична школа, що біжить, складена із закладу, у якому через нестерпні умови важко хворіли таймали дві сестри автора, а прототипом Елен Бернс — подруги Джейн стала Марія Бронте.

....Маленька сироту, слабка й беззахисна, після смерті батьків змушена терпіти мучування рідних, що піклуються її. Дівчинку майже не годують і гартують. Одного разу син господині розбиває їй голову, а після її замикають у місці, де оживають найсильніші кошмарибаної дитини...