Відмітною особливістю «Життя позичає» є майже повна відсутність будь-якого політичного контексту та концентрації на психологічному складнику. У «фокусі» роману — любов автоперегонника Клерфе та молодої жінки Ліліан, що розгортається на тлі доти, до Європи світу. Ліліан складена туберкульозом, для неї щодня — вічність.